Нещодавно популярний пост у соціальних мережах викликав широкий інтерес, розкриваючи значні зміни в економіці США за останні п'ять років. Один користувач, порівнюючи ціни на 30 основних товарів у додатку Walmart, виявив, що з 2020 року до серпня 2025 року загальна вартість цих товарів зросла з 70,20 доларів до 165,42 доларів, що становить зростання на 135,6%.

Цей вражаючий ріст відображається не лише в повсякденних споживчих товарах, але й на ринку активів, який показує вражаюче зростання. Біткоїн зріс з 7,200 доларів на початку 2020 року до 117,600 доларів у серпні 2025 року, що становить вражаючі 1,530%. За цей же період індекс Nasdaq зріс з приблизно 11,000 пунктів до приблизно 21,170 пунктів, що становить 92%. Ціна на золото також зросла з 1,590 доларів за унцію до 3,370 доларів, що становить 112%.

Однак ці підвищення, здається, мають помітну різницю зростання з обсягом грошової маси. Дані Федеральної резервної системи США показують, що обсяг грошової маси M2 зріс з приблизно 15,3 трильйона доларів на початку 2020 року до приблизно 22,0 трильйона доларів у червні 2025 року, що становить загальне зростання на 44% за п’ять років.

Цей феномен викликав важливе питання: чому, при зростанні грошової маси M2 лише на 44%, ціни на активи та товари змогли подвоїтися або навіть зростати в десятки разів? Цей феномен виявляє дисбаланс в економічній системі, натякаючи на те, що розподіл багатства може ставати ще більш нерівним.

Проста математична логіка свідчить про те, що коли середнє зростання становить 44%, обов'язково існують проекти, які перевищують це значення, а також це означає, що в деяких сферах можуть спостерігатися реальні зниження. Така нерівномірна модель зростання може призвести до глибоких змін у соціально-економічній структурі, впливаючи на якість життя людей і економічні очікування.

Цей феномен підкреслює складні взаємодії між грошово-кредитною політикою, ціноутворенням активів та реальною економікою. Він не лише викликав занепокоєння щодо інфляції, цінових бульбашок та економічної стійкості, але й поставив серйозні виклики перед політиками та економістами.

У таких економічних умовах звичайні громадяни можуть зіткнутися з тиском зростання витрат на повсякденне життя, тоді як власники активів можуть виграти від зростання вартості активів. Цей диференційований економічний досвід може загострити соціальну нерівність, викликавши більш широкі соціально-економічні проблеми.

З огляду на те, як обговорення цих даних набирає обертів, виникає питання: чи є ця модель економічного зростання стійкою? Як політики мають реагувати на цю диспропорцію? Як звичайні люди можуть захистити свої статки в такому економічному середовищі? Відповіді на ці питання глибоко вплинуть на економічний курс і соціальний розвиток у найближчі роки.